Не
знаю, що сказати,
А
може й ще не час,
Можливо
варто трохи помовчати.
Послухати,
як тиша ніжно манить нас.
Так
добре, просто помовчати...
Так
хочеш щось таємне показати.
Закрити
очі і піти у Небуття,
По
тій стежині Вічного життя.
Так
добре, просто помовчати...
Побачити
всі сни, світанки,
Глибину
очей і навіть подих сонця.
Почути
спів думок і ритм закоханого серця.
Так
добре, просто помовчати...
Тут
все казкове і незвичне.
Неначе
день і ніч разом.
Всі
спогади і мрії.
Те,
що було, що є - разом.
Все,
що буде і всі надії..
Так
добре, просто помовчати....
У
цій самотності солодкого блукання
Я
чую тихий шепіт слів..
Здається
- це була реальність, а може то був просто сон..
Так
добре, просто помовчати....
P.
S. Частинка моєї душі)

Немає коментарів:
Дописати коментар